Інноваційні технології у практиці вивчення української мови і літератури - 2 Березня 2012 - Блог - Шпиколоський НВК
Вітаємо Вас Гість | RSS
Реєстрація | Вхід

Темы для Юкоз

Поділитися

Найблищі події
9-10.10.2015р. - Конкурс з інформатики “Бобер-2015”(2-11 кл.) 04.12.2015р. - Міжнародний математичний конкурс “Кенгуру”(2-11 кл.)

Меню сайту

Розпорядок роботи

І семестр:
з 1 вересня по 30 грудня
Робочі суботи:
06.09 за 20.10
13.09 за 21.10
20.09 за 22.10
27.09 за 23.10
04.10 за 24.10
11.10 за 27.10
18.10 за 28.10
Канікули та вихідні
20.10 по 28.10 /вихідні/
29.10 по 09.11 /осінні/
31.12 по 11.01 /зимові/


Форма входу

Категорії розділу
Блог вчителя історії [3]
Блог вчителя Української мови та літератури [2]

Пошук

Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 102

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2012 » Березень » 2 » Інноваційні технології у практиці вивчення української мови і літератури
14:01
Інноваційні технології у практиці вивчення української мови і літератури

 Після десяти років перебування у школі в ролі вчителя, спілкуючись із дітьми, їх батьками, колегами, прислухаючись до порад методичної науки і потреб часу, приходжу до висновку: школяр XXI століття має бути не просто підготовлений школою, до самостійного життя через отримання певного багажу знань, а повинен уже в шкільні роки навчитися бути особистістю, реалізовувати себе як особистість, розвивати в собі самоповагу і повагу до інших особистостей. Тому саме інноваційні технології видаються мені найбільш придатними, бо ж вони мають на меті забезпечити кожному учневі найкомфортніші, найсприятливіші умови для навчання і розвитку.

 Різні групи таких технологій у загальному мають гуманістичний зміст, спрямовані па підтримку особистості, допомогу їй. Вони ґрунтуються на ідеях поваги та любові до дитини, віри в її творчі сили, їм властиві демократизм, рівність, партнерство учителя й учня. Це допомагає в кожному учневі бачити особистість, індивідуальність, підтримувати його у прагненні вдосконалюватися й набувати знань, вселяти впевненість у своїх силах.

Як же домогтися того, щоб процес здобуття знань був не лише високоефективним у плані застосування новітніх педтехнологій, а й цікавим, захоплюючим і бажаним для учня?

Намагаючись практично відповісти на це питания, я прийшла до висновку, що потрібно зробити навчання не просто ефективнішим у плані наповнення науковим змістом, а спробувати оновити форму проведення заняття. Для цього варто частіше практикувати нестандартні уроки, інтерактивні форми, комп’ютерні  технології, метод проектів.

Інтерактивні форми роботи застосовую давно (тоді ще й термін такий не використовувався), зокрема, групові. Часто пропоную дітям, які разом сидять за партою, скласти діалог на задану тему, перевірити один в одного виконання нескладного домашнього завдання, написання словникового диктанту. На уроці літератури учні в парі виписують художні засоби з твору, розв'язують літературні ребуси і кросворди.

Ефективною є й робота в малих групах. Пропоную школярам скласти план характеристики літературних персонажів, дібрати цитати на підтвердження певних рис характеру героя, визначити проблематику твору тощо.

Старшокласники охоче беруть участь у такій формі роботи, як „мікрофон" ( ми це називаємо „Верховна Рада" ): думки висловлюються по черзі в уявний мікрофон; говорити коротко, швидко, не коментуючи думку.

Та найулюбленішими для мене й моїх учнів є технології навчання в дискусії. Пропоную для початку прості дискусійні теми: "Що важливіше: розум чи сила?", „Чи потрібно обов'язково займатися спортом?", „Чи може телебачення замінити художню літературу?" тощо. При цьому головний акцент роблю не стільки на повноті аргументів (до цього учні ще прийдуть пізніше), скільки на правилах ведення дискусії. Вчу учасників диспуту поважати думку опонента, тактовно висловлювати свою незгоду, терпляче слухати, чітко відповідати на питання.

Проілюструємо деякі з цих методик у конспектах уроків.                      

  Урок української мови у 9 класі

Тема. Усний твір-роздум дискусійного характеру. „Без мови в світі нас нема"

Цілі: навчати учнів аргументовано доводити власну думку, формувати свідоме ставлення до боротьби з суржиком, виховувати шану до мови свого народу і своєї нації.

Тни уроку: урок розвитку зв'язного мовлення

Форма уроку: урок з елементами дискусії

Обладнання:   сигнальні     картки   двох  кольорів,   книжкова    виставка

(Конституція України, словники, „Антисуржик", примірники творів письменників-класиків).

На дошці - тема уроку і висловлювання про мову: „Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає од спраги", „ Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема".

Хід уроку

І. Організація класу. Активізація мовленнєвої діяльності та опорних знань учнів про типи мовлення, про особливості роздуму

II. Повідомлення теми уроку ( роздум дискусійного характеру) і мети ( навчитися аргументовано доводити власну думку, визначитися у своєму ставленні до суржику, формувати відповідну шанобливість до рідної мови).

1.    Учитель - про значення мови в житті суспільства, про статус української в нашій державі, зокрема, про 10 статтю Конституції України.

2.    Запитання до учнів: чи дійсно українська мова посідає в нашому суспільстві гідне місце? (Учням пропонується зайняти певну позицію, демонструючи - картки помаранчевого „так" чи синього „ні" кольору). Відповідно до обраної відповіді, школярі утворюють динамічні групи.

3.    Робота в малих групах (по четверо учнів): дібрати і записати в зошити по три аргументи на підтвердження своєї думки, представник групи ці аргументи оприлюднює. Звертаємо увагу: представники груп не повинні повторювати вже сказане іншими, а висловлювати лише нові судження.

4.    Підсумок на етапі: групи „помаранчевих" і „синіх" узагальнюють свої аргументи одним реченням; можна під впливом аргументів перейти в іншу групу.

5.    Учитель: що вам відомо з історії нашої мови? (Учні наводять факти геноциду проти української мови, а саме: царські укази і циркуляри, масові репресії проти діячів української культури тощо).

6.    Чи згідні ви з такими думками (вчитель звертає увагу на записи на дошці): „Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає од спраги." „Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема"? Відповідь аргументуйте.

7.   Але були в історії нашої мови й світлі сторінки. Чи пригадуєте про визнання її однією з кращих на Всесвітньому конкурсі мов? Ось ще одна цікава історія.

Було це давно, ще за старої Австрії в далекому 1916 році. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда „Львів — Відень" їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець, відомий львівський артист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем і тем, вони заговорили про мови: чия мова найкраща і котрій із них належить світове майбутнє. Першим  заговорив   англієць:

-     Англія — країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова - це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мові належить світове майбутнє.

-     Ні в якому разі, -- гордовито промовив німець. — Німецька мова — це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шиллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.

Італієць усміхнувся і тихо промовив:

- Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова — це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккачо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пуччині, Россіні, Доніцстті. Тому італійська мова має бути провідною в світі.

Українець довго думав, нарешті промовив:

- Я також міг би сказати, що моя рідна мова — це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченківської поезії досі ніхто у світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу — Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, в тому числі й названими тут. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатства й можливості своїх мов. Ну, могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?

          - Ні, ні, ні! Це неможливо,— відповіли в один голос англієць, німець та італієць.

         - Це у вас неможливо, а  нашою  мовою  це  зовсім  просто.  Назвіть  якусь

 букву,- звернувся він до німця.

-       Хай буде буква „П",— сказав той.

-       Добре. Оповідання називатиметься „Перший поцілунок".

Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: „Приїздіть, Павле Петровичу,— писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, - погостюєте, повеселитесь".

Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під'їхали поважні персони ― приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд із панночкою — премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора — попросили пообідати.

Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків...

Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів...

Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними пахощами.

Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок.

Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати. 

У купе зааплодували. Всі визнали що милозвучна, багата українські мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.

-    А коли б я назвав іншу букву? - вигукнув він.— Наприклад, букву „С".

-    Гаразд, хай буде „С". Своєю мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, в якому всі слова починатимуться літерою „С".

САМОТНІЙ САД

 Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток - срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.

- Геніально! Незрівнянно! —закричали англієць та італієць. Потім усі замовкли. Говорити вже не було потреби.

8.       А тепер спробуйте і ви за дві хвилини написати одне складне речення, всі слова якого починалися б з тієї самої літери (В, Г, З, Л ...) ( робота в групах по 4 - 5 учнів).

9.    На жаль, дуже часто замість милозвучної, ніжної мови ми чуємо мовний покруч. Як це виглядає, ви спробували зафіксувати під час запису мовних спостережень. Послухаємо матеріали ваших досліджень (Учні зачитують невеличкі діалоги, складені з використанням суржику, потім порівнюють цей самий текст, але вже написаний літературною мовою).

10. Чи має суржик право на життя? Проведемо дебати з цього питання. (Формується дві команди: ствердження і заперечення. Кожна команда у відповідності до обраної точки зору висловлює позицію, аргументує її, ставить питання до протилежної сторони, робить висновки. Клас визначає, чиї судження були переконливіші).

11. Вчитель: наш урок відбувається у Всесвітній день рідних мов. І тому цілком виправданим буде завершення нашого уроку читанням поезій: (Учні читають вірші про мову, наприклад, подані нижче чи свої власні) 

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих - рідна мова.

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі подих, волі спів,

Життя духовного основа.

              ***

Мово моя українська, Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

 Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

         Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана.

В поті людськім намокиута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

III.  Мотивоване оцінювання роботи учнів під час уроку. Підведення підсумків.

ІV. Домашнє  завдання:  написати   невеликий   роздум  „Від   кого   треба

захищати нашу мову?" використовуючи матеріали сьогоднішнього уроку.

   

Категорія: Блог вчителя Української мови та літератури | Переглядів: 2072 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]