Вітаємо Вас Гість | RSS
Реєстрація | Вхід

Темы для Юкоз

Поділитися

Меню сайту

Розпорядок роботи

ІІ семестр: 16.01.2017р. по 26.05.2017р

Канікули та вихідні
07.04 по 18.04/Великдень та весняні свята/
----------
Останній дзвоник
26 травня 2017 р

Форма входу

Категорії розділу
Дошкілля [0]

Пошук

Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 118

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

На допомогу учням

Пам'ятка для батьків

Поведінка дітей в інтернеті

 

1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.

     Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом і не хочуть, щоб батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.

Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, який дитина проводить в Інтернеті.

Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті.

Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.

Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтеся про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр.

      Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.

Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.

Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.

4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.

     Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.

5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.

     В житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.

6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн.

      Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.

 

Сім батьківських заповідей

( за Янушем Корчаком )

1. Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.

2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху.

3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати  собою.

4. Запамятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати. Ви – не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись і у пять, і в пятдесят років.

5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи доньки. Найгірше, якщо можете, а не робите.

6. Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

 

ПАМ'ЯТКА

Батькам першокласників

 

1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із дитиною. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Дайте їй місце в сім'ї.

2. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справа­ми і проблемами дитини.

4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеюва­ти, ліпити.

5. Відвідуйте з дитиною театри, організовуйте

сімейні екскурсії містом.

6. Віддайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не вишу­каному, дорогому одягу.

7. Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин на день.

8. Привчайте дітей до самообслуговування і

формуйте трудові навич­ки й любов до праці.

9. Не робіть із дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправ­ним членом сім'ї зі своїми правами й обов'язками.

Тренінгові заняття для батьків

Заняття № 1 "Попередження насильства у сім'ї "

Завдання 1. «Визначення домашнього насильства»

Мета:

- зосередити увагу на проблемі домашнього насильства та на­вчитися чітко визначати, у яких випадках і які дії є домашнім на­сильством;

- розглянути на практичному занятті, як законодавство Украї­ни гарантує  нашій країні реалізацію права людини на свободу від насильства.

Тренерський вступ

       Ми живемо у світі, однією з характерних ознак якого є насиль­ство. У 20-му сторіччі криваві світові війни та революції, винахід і застосування зброї масового знищення, геноцид забрали життя десятків мільйонів людей. Нині Україна потерпає від жорстокої економічної кризи, перехідний період характеризується зростан­ням злочинності. Чи є на такому фоні актуальною проблема на­сильства в сім'ї? За даними досліджень, проведених в Україні, близь­ко 70% жінок потерпають від різних форм приниження і знущання в родині. Частіше всього жінки ототожнюють насилля із зґвалту­ванням, рідше з фізичним болем та побиттям.

       На жаль, наші громадяни мають низький рівень інформованості з проблеми насилля, бо 80% жінок потребують інформації стосовно того, як захистити себе від насилля, а 40% не знають, як попередити насилля. Наведені факти показують, що проблема сімейного насильства є надзвичайно гострою в Україні.

      Поняття «сім'я» у нас звичайно асоціюється з безпекою і захи­стом, із місцем, де можна знайти відпочинок і порозуміння. Проте все частіше дізнаємося про існування сімей, у яких люди живуть, образно кажучи, у «зоні військових дій». І страждають від цього слабкі, незахищені — жінки, діти, немічні.

      Переважна більшість потерпілих від насильства в сім'ях — саме жінки. Тому будемо розглядати окремий вид насильства — домашнє насильство над жінкою, коли дружина або подруга є незахищеною від насильства чоловіка, з яким вона має або мала постійний зв'я­зок.

Наше ставлення до цього виду насильства ґрунтується на тому, що:

1) домашнє насильство над жінкою має гендерний характер, тобто, це насильство відбувається над жінкою тільки тому, що вона народилася жінкою в суспільстві, яке вважає насильство над жінками можливим і прийнятним;

2) домашнє насильство обмежує права жінок, передбачені За­гальною декларацією прав людини, а також Конституцією України;

3)ми будемо разом шукати конструктивних шляхів подолання проблеми домашнього насильства над жінками.

    Насильство виявляється в найрізноманітніших сферах людсь­кої діяльності. Але ми будемо говорити про насильство інтерперсональне, тобто у стосунках між людьми. Перш, ніж розглядати будь-яку проблему, необхідно дати ідентифікацію, тобто визначен­ня. Отже, давайте разом спробуємо визначити, яке значення ми вкладаємо у термін «домашнє насильство», як ми його розуміємо.

Обговорення

Що ви розумієте під словами «домашнє насильство»? Яке зна­чення ви вкладаєте у цей термін?

Чи згодні ви з фразою: «Який стан у сім'ї, такий і в країні»?

Як часто домашнє насильство трапляється у нашому суспільстві?

 

Тренерська підказка

     Допоможіть висловитись усім бажаючим; важливими є емоції присутніх, їхнє ставлення до проблеми. Для цього можете викори­стовувати ті запитання, які ми вам пропонуємо, або сформулюва­ти свої. Плануйте ваші запитання для обговорення залежно від групи, часу і вашої концепції вправи. Кероване обговорення допо­може вам зрозуміти як ставлення групи до проблеми домашнього насильства, так і розуміння окремими особами цієї проблеми. Ви­ходячи з цього, ви дізнаєтесь, на що потрібно буде звернути увагу присутніх у наступних вправах, як зробити процес навчання більш ефективним.

 

Завдання 2 проводиться методом мозкового штурму

Які дії ви вважаєте домашнім насильством?

Відповіді присутніх записуються на великому аркуші паперу без коментарів, зауважень чи запитань (протягом 5—7 хв.). Після обговорення ці записи потрібно прикріпити на стіні в робочій кімнаті. Бажано, щоб вони знаходились там до кінця тренінгу.

Чим можуть відрізнятися визначення домашнього насильства залежно від фаху людини? Які визначення дадуть юристи, психо­логи, соціальні працівники, сама потерпіла жінка?

Чим викликана така різниця у визначеннях?

Отже, різні визначення потрібні для того, щоб допомогти спеціалістам різноманітних сфер краще розуміти сутність проблеми і більш дієво запобігати домашньому насильству. Тому не потрібно прив'язуватись до одного, «правильного», визначення. Визначен­ня повинне працювати на досягнення мети, бути спрямованим па розв'язання проблеми.

 

Завдання 3 (групова робота в колі)

         Із переліку насильницьких дій (тобто записів під час «мозково­го штурму») визначити, які характерні ознаки повинна мати дія, щоб ми могли її ідентифікувати як домашнє насильство.

Під час поступового обговорення інформації разом із групою виводяться всі характерні ознаки домашнього насильства.

Тренерський коментар

      Підсумовуючи наше обговорення, можна сказати, що домашнє насильство - це дія (або бездіяльність), яка відбувається в сім'ї і яку чинять з наміром завдати шкоди іншій особі. Але для того, щоб визначити, чи маємо ми справу з домашнім насильством, потрібно знайти всі чотири ознаки цієї дії.

Послухайте дефініцію, прийняту польськими спеціалістами. Це визначення існує в рамках Програми протидії насильству в сім'ях, яка активно функціонує в Польщі з 1992 року

      Отож, домашнє насильство — це діяльність чи бездіяльність одного з членів сім'ї, спрямована проти інших членів сім'ї, викори­стання існуючої чи створеної завдяки обставинам переваги сили чи влади, яка позбавляє членів родини особистих прав і свобод та стає загрозою для їхнього життя і здоров'я (фізичного та психічного), завдання страждань і ушкоджень. Як бачимо, це визначення охоплює чотири характерні ознаки насильства (умисна дія, порушення прав і свобод, перевага однієї людини над іншими, шкода).

 

Завдання 4 (робота в міні-групах)

           Присутніх об'єднують у міні-групи по три особи. Кожна міні-група отримує наочний матеріал про випадок насильства (це може бути газетна стаття або опис конкретної події, в яких говориться про домашнє насильство чоловіка над дружиною), а також відповідні статті Конституції України та Кримінального кодексу.

Розглянути, як держава забезпечує право на захист від домаш­нього насильства. Прочитати матеріал, у якому описаний конк­ретний випадок домашнього насильства, та визначити, які статті Конституції України та Кримінального кодексу України були по­рушені.

Визначте також у вашому прикладі всі чотири характерні озна­ки домашнього насильства.

Через 8—10 хвилин разом провести обговорення.

Обговорення

Яким конституційним правам жінки було завдано шкоди в конкретному випадку? Чи повинна нести за це відповідальність держава? Чому? Яким чином?

Чи знайшли ви статті Кримінального кодексу або Конституції України, в яких зазначено, що право на захист від насильства на­дається тільки незаміжнім жінкам? Які верстви населення захи­щають ці документи?

Якщо закон захищає права всіх громадян (отже, всіх жінок), то чому розглянуті нами статті порушуються і заміжня жінка не була реально захищена законом від насильства з боку її чоловіка?

Тренерська підказка

Поки що не акцентуйте увагу на можливих некоректних вис­ловлюваннях декого з присутніх, не давайте роз'яснень з цього приводу. Мета вашого обговорення — спонукати групу замисли­тись над очевидними речами. Крім того, відповіді присутніх допо­можуть вам з'ясувати їхні погляди на домашнє насильство.

Тренерський коментар

          Домашнє насильство, як і будь-яке інше насильство, є пору­шенням прав і свобод людини. У розглянутих нами випадках по­рушено права жінки, передбачені Конституцією України, які має захищати Кримінальний кодекс України. Донедавна більшість країн розглядала насильство чоловіка над дружиною, як «приват­ну» справу, що здійснюється недержавними особами, за поведінку яких держава не відповідає. Але заміжня жінка так само є рівно­правною громадянкою своєї країни, тому незрозуміле, чому у ви­падку насильства з боку свого чоловіка її недостатньо захищає держава. Ми можемо зробити висновок, що у випадку, коли на­сильство над жінкою здійснюється її чоловіком, держава не в змозі надати їй належні засоби захисту. Приблизний час на виконання вправи — від 30 хв. до 1 години, це залежить від того, чи виконуєте ви всю вправу, чи тільки 1—2 пункти.

ЗАНЯТТЯ № 2

«ТИПОЛОГІЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА»

Завдання 1. «Особливості і типологія

домашнього насильства»

         Мета:

- усвідомлення групою того факту, що домашнє насильство є злочином;

- визначення особливостей домашнього насильства, а також його типів і видів.

Тренерський вступ

Домашнє насильство має свої особливості.

Це не одноразова дія. Це — процес, що складається з циклів насильства, які підтримують продовження стосунків потерпілої і кривдника.

Якщо насильство в сім'ї з'явилося хоча б один раз, то воно обов'язково повториться.

Це насильство завжди відбувається протягом тривалого часу і має тенденцію до зростання.

Насильство, як правило, виникає у стосунках осіб, одна з яких залежить від іншої. Найчастіше домашнє насилля замовчується і приховується обома сторонами від оточення.

З погляду винуватця, воно є ефективним, швидким і найменш витратним засобом досягнення визначеної мети. Інші, ненасиль­ницькі, методи потребують значних зусиль. Людина не відмовить­ся від того, що дає ефект, якщо їй не запропонувати альтернативи. Якщо насильника не навчити іншому ефективному способу спілку­вання з близькими людьми, то він буде продовжувати чинити над ними насильство.

Варто зауважити, що реакція як суспільства, так і міліції, на випадки домашнього насильства часто є неадекватною і навіть ворожою щодо потерпілої жінки, а кримінальні покарання домашніх кривдників бувають більш м'якими у порівнянні з покараннями за аналогічні порушення проти сторонніх осіб.

Обговорення

Як до проблеми домашнього насильства ставиться суспіль­ство, правоохоронні органи? Чи має домашнє насильство свої особ­ливості, і, якщо так, то які? Учасники відповідають, а тренерська команда коментує і доповнює відповіді присутніх, використовую­чи матеріали до другого заняття.

 

Завдання 2 (робота в малих групах)

Групі потрібно допомогти визначити п'ять основних типів до­машнього насильства: насильство чоловіка над дружиною; батьків над дітьми; дорослих дітей над батьками; старших дітей над молод­шими; одних членів сім'ї над іншими (див. матеріал до заняття).

Тобто, хто проти кого чинить насильство в сім'ї?

Для виконання вправи присутні об'єднуються у п'ять малих груп. Кожна група обговорює один із п'яти типів домашнього на­сильства за такими питаннями:

Які ви знаєте конкретні випадки цього типу домашнього на­сильства; про які випадки чули або дізналися зі ЗМІ; чому (чим) вони вас особливо вразили?

Ваші відповіді запишіть маркером на аркуші паперу (аркуш формату А 4). Записується тільки перелік дій.

Час для обговорення — 7-10 хв. Потім повернутися у коло, де хтось від вашої групи добровільно зачитає результати вашої праці.

Тренерська підказка

Обговорюючи ці випадки, визначте в кожному з них усі чотири ознаки домашнього насильства. Обговорюючи насильницькі дії,

визначте, на які види можна їх поділити. Допоможіть групі визна­чити такі види насильства: економічне, сексуальне, фізичне, пси­хологічне (емоційне, вербальне).

Запитання до присутніх після кожного виступу представника малої групи:

В чому причини нього типу домашнього насильства, який об­говорювала дана група? (Див. матеріал до заняття).

Відповіді груп фіксуються на великому аркуші паперу.

Аркуш 1

Одні члени родини над іншими

- фізичне;

- психологічне;

- сексуальне;

- економічне.

Аркуш 2

Дорослі діти над батьками

- фізичне;

- сексуальне;

- емоційне;

- економічне.

Аркуш З

Старші діти над молодшими

- фізичне;

- сексуальне;

- емоційне;

- економічне.

 

Завдання 3 (робота у великому колі)

Зачитайте види домашнього насильства, які визначили малі групи. Разом із присутніми обговоріть, які ще насильницькі дії вхо­дять у кожен із чотирьох видів домашнього насильства: економічне, сексуальне, фізичне, психологічне (емоційне, вербальне). Роздайте наочний матеріал до цієї вправи. Обговоріть його.

Обговорення

Що нам дає поділ домашнього насильства на типи, види? Для чого нам це потрібно? Як, яким чином ці знання допоможуть нам долати домашнє насильство?

Тренерський підсумок

Отже, ми з вами визначили і структурували дії, які є проявами домашнього насильства. Звичайно, у законі зробити такий поділ неможливо — адже буває складно віднести деякі дії до певного виду домашнього насильства. Проте, насильницькі дії варто пере­рахувати. Тому що таке пряме визначення заборонених дій у законі є найкращою гарантією захисту жінки від домашнього насиль­ства. Особливо у випадках подолання певних традицій, які часто не визнаються порушенням прав людини.

Приблизний час на виконання вправи — від 20 до 40 хвилин.

 

Для роздумів

Дітей немає – є люди, але з іншим масштабом понять, іншим обсягом досвіду, іншими прагненнями, іншою гамою почуттів.

І велике щастя, що ми не в змозі підкорити їх нашим педагогічним впливам та дидактичним замахам на їхній здоровий глузд, здорову людську волю, бо:

- якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

- якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності;

- якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;

- якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

- якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших;

- якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе;

- якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

- якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

- якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

- якщо дитина живе в розумінні та привітності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.